Наукові успіхи володимирівських учениць

На базі Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. 

У відділенні «Фізика і астрономія» свої роботи представили дві учениці філії «Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» ОНЗ «Мошоринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Знам’янської районної ради Кіровоградської області» Владислава Жевакіна (9 клас) та Олена Хода (8 клас), яких підготував керівник секції «Фізика» районного товариства «ГРОНО», кандидат педагогічних наук, Віктор Слюсаренко.

Вони успішно виконали та представили науково-дослідницькі роботи. У секції «Експериментальна фізика» Владислава Жевакіна представляла науково-дослідницьку роботу на тему «Радіаційний фон у селі Володимирівка» – продемонструвавши змістовну доповідь та презентацію роботи, посіла третє місце на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.

  • Владиславо, чому ти вирішила грунтовно займатись дослідженнями?
  • Мені вже дуже давно було цікаво дізнатись, який радіаційний фон на території Володимирівки, бо ця тема досить популярна між людей – майже всіх турбує, яка забрудненість повітря, як на наше повітря впливає близьке розташування урану у Кропивницькому. Завдяки підтримці мого наукового керівника Віктора Слюсаренка, я вирішила втілити свій задум у життя.
  • Як довго тривали твої дослідження і опис наукової роботи як учня-члена МАН України?
  • Вимірювання радіаційного фону відбувалося за допомогою дозиметра і тривав цей процес близько місяця. Важливо було простежити динаміку та різницю, зробити обрахунки. Потім я ретельно все описувала і готувала презентацію разом з Віктором Володимировичем.
  • І що ти можеш вже нині констатувати, який радіаційний фон у Володимирівці?
  • Радіаційний фон у селі Володимирівка дорівнює 19,6 мікрорентген на годину, що в межах допустимої межі 30 мікрорентген на годину.
  • Чи хочеш ти далі займатись в МАН і чи маєш задумки для інших досліджень?
  • Так, я хочу далі робити схожі наукові роботи, це значно краще, ніж сидіти в комп’ютерах та телефонах і грати в ігри.

У секції «Теоретична фізика» Олена Хода, яка була наймолодшою учасницею конкурсу-захисту у відділенні «Фізика і астрономія», гідно представила свою роботу «Мильна бульбашка і поверхневий натяг» й отримала позитивні відгуки членів суддівської комісії, зупинившись за крок до третього місця (не вистачило лише одного балу).

«Я окрім того що у районі працюю у напрямку розвитку фізичної культури та спорту не залишаю наукову діяльність. Є членом лабораторії «Дидактика фізики», яка підпорядкована науковому відділу ЦДПУ ім. В. Винниченка та лабораторії математичної й фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН України, пишу наукові праці, яких на даний час маю 45. Восени минулого року на базі районного РЦДЮТ сформував гурток, що займався науковими дослідженнями. Першим нашим кроком було вибір актуальних тем. Проробивши чималий об’єм роботи, на І (районному) етапі конкурсу-захисту учнів-членів МАН України було представлено три наукові праці. Владислава Жевакіна та Олена Хода стали переможцями І (районного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, який відбувся 11 січня у селі Богданівка (Знам’янський район). Павло Романенко, який підготував роботу на тему «Теорія маятників», посів друге місце. Потім була клопітка робота  підготовки до обласного етапу, що пройшов 10 та 17 лютого. У перший день учні писали контрольні роботи з фізики, 17 лютого захищали свої наукові роботи. Відзначу, що Влада і Олена гідно представили науково-дослідні роботи, за що їм дякую. Завоювали одне призове місце, до іншого не вистачило трішки – одного балу. До речі, Олена Хода була наймолодшою учасницею конкурсу-захисту відділення «Фізика і астрономія» і писала контрольну роботу за 9 клас, хоча навчається у восьмому. І ще користуючись нагоду хочу відзначити, що варто вірити у свої сили. Не потрібно страхатися, що з сільської школи. Влада і Олена ще раз довели, що рівень знань у сільських школах теж достойний. Їх суперниками були учні з міських шкіл і Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв), в якому зібрані одні з кращих учнів нашої області. Мала академія наук – це поштовх до нових звершень, пошук свого «я» серед чималої кількості осіб. Це є спосіб доведення свого вибору, впевненість у його виправданні. Це і є бажання показати, що те, над чим працюєш, того варте! Серед основних завдань науково-дослідницьких робіт є, окрім досягнення мети вузького профільного значення, так і реалізація здібностей талановитих учнів, підвищення їх інтересу до поглибленого вивчення навчальних дисциплін, раннє виявлення навичок дослідницької роботи, що робить нашу учнівську молодь відкритою до нових знань, грамотною, компетентною, творчою, дає поштовх до самовдосконалення та майбутньої успішної професійної діяльності. МАН – це не лише навчання, а й море вражень, позитивних емоцій і цікавих знайомств», – зазначив Віктор Слюсаренко.

Бажаємо Владиславі Жевакіній, Олені Ході та їх науковому керівнику Віктору Слюсаренку подальших успіхів на науковому шляху і нових досягнень!

 Оксана Войчишина, komora.info