Поради І.Г.Ткаченка у сучасному вимірі

99 річниці з дня народження видатного педагога, новатора, земляка І.Г.Ткаченка присвячується…
Мабуть, чимало людей завдячують долі за те, що були учнями Івана Гуровича Ткаченка, працювали з ним в школі, інституті. Не раз запитуємо себе: чи легко бути Людиною з великої літери, чи легко залишатися безкомпромісним і принциповим, чи легко зберегти в собі «оте високе, те єдине»? І, згадуючи Вчителя, відповідаємо: важко. Доля неодноразово випробовувала його, але Вчитель нікoли не йшов супроти власного сумління, нікoли не переступав межі, яку визначив для себе, зберігаючи ауру благородства, інтелігентності, людської порядності, мужності, мудрості.
Світла пам’ять великій Людині!

“… У педагогіці є поняття – «метод перспективи”. Він означає, що не можна зупинятися ні на один день, треба невпинно і цілеспрямовано рухатися від мети до мети. Дитина не готується жити, вона живе, і, отже, життя її не завтра, а вже сьогодні має бути яскравим, повнокровним, радісним. І цю радість повинні нести їй ми, педагоги. Її радість – наша життєва мета!”.
О.А.Захаренко

07 лютого 2018 року на базі ОНЗ “Богданівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. І.Г.Ткаченка” відбулося засідання творчої групи вчителів математики по впровадженню педагогічної спадщини І.Г.Ткаченка, (керівник –Рябченко Т.П.).


Програма засідання

1. Поради І.Г.Ткаченка у сучасному вимірі ( Бойчук С.Я.).
2. Коло ідей. Науково-дослідницька діяльність як одна з форм розвитку творчих здібностей обдарованих дітей.
2.1. Про роботу шкільного НТУ “Соняшник”. (Ковальова О.В.);
2.2. Презентація робіт учнями-переможцями І (районного) етапу МАН;
2.3. З досвіду роботи вчителів математики щодо написання науково-дослідницьких робіт учнями закладу та підготовка їх до захисту. (Степанова О.М.);
2.4.Про підсумки проведення І (районного) етапу МАН у секціях математика, фізика та інформатика (Бойчук Л.Г.);
3. Методичний путівник. Готуємося до ДПА та ЗНО -2018 з математики (Бойчук Л.Г.).
4. Ігрова діяльність на уроках математики. 12 ідей цікавого уроку з математики та 30 компліментів від вчителя. “Танграм” (“7 дощечок майстерності”) та математична піраміда (Бойчук Л.Г.).
5. Відвідування позакласного заходу з математики. Інтелектуальна гра «Суперінтуіція».(Тарасюк Н.В.)
6. Різне.

Особливо велику увагу великий педагог приділяв дослідницькій роботі та пізнавальним завданням. Формами роботи з обдарованими дітьми можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації «Дбаючи про інтелектуальний розвиток учнів, ми намагаємося також добитися того, щоб на кожному уроці були проблемні ситуації, щоб учень свої знання застосовував у змінених (нестандартних) умовах або самостійно добував їх із першоджерел наукової інформації,» – говорив педагог. Тож пріоритетними на сьогодні є такі методи навчання обдарованих учнів як самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер . Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах, тижнях літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. «Процес розумового виховання не обмежується і не вичерпуються уроком, а продовжується, поглиблюється й розвивається в навчально-виховних ситуаціях позакласної та позашкільної роботи.
В контексті модернізаційних змін у національній системі освіти і виховання освітня діяльність і педагогічна спадщина І. Г. Ткаченка набувають особливого значення, адже він, як педагог-новатор став творцем педагогічної системи, яка перебуває в органічній взаємодії з педагогічною системою В. О. Сухомлинського. Дитина в системі виховання, упровадженій у Богданівській школі, передусім – об’єкт любові та піклування, об’єкт виховання. У цій системі зовнішній педагогічний вплив на дитину організовувався таким чином, щоб пробуджувати внутрішні сили, стимулювати прагнення до саморозвитку, створюючи для цього умови та можливості. Дитина протягом усього процесу становлення як особистості, зокрема навчання в середній школі, виступає як Творець. Спочатку – це творець власних уявлень про навколишній світ, чого він досягає самостійним пізнанням оточуючої дійсності в процесі спостережень, власного осмислення сприйнятого й вироблення своєї оцінки баченого та почутого. В процесі навчання дитина – Творець, здобувач знань, володар і розпорядник знаннями. Вона виробляє власний світогляд, бачення своєї ролі в суспільстві, бере посильну участь у суспільному виробництві, формує плани на майбутнє. Цілком закономірно, що весь цей шлях участі дитини у педагогічному процесі викликає потребу в самореалізації та самовихованні.
Творчий науково-педагогічний доробок Івана Гуровича Ткаченка є для нас і сьогодні надійним дороговказом та потужним фундаментом освіти і педагогічної науки України.
Життя і діяльність Івана Гуровича Ткаченка – це блискучий приклад служіння українському народові.
Учасники семінару висловлюють слова вдячності колективу ОНЗ «Богданівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. імені І.Г.Ткаченка» під керівництвом Бойчука С.Я. за організацію та проведення засідання творчої групи вчителів математики. Учителі збагатили свій професійний досвід, отримали безліч позитивних емоцій, відзначили доцільність проведення таких засідань, їх практичну значимість для подальшого використання в роботі з дітьми.